Читати книгу - "Антологія української фантастики XIX—ХХ ст."
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Можете сміятися, панове. Але відтоді я пояснюю кожний начебто надприродній випадок у спосіб реальний. Проте та хвилина жаху поклала на мені сильний відбиток. Я скорше наложив би на себе руку, як допустимо, переночував би на цвинтарі чи в старій обезлюдненій хаті.
Ми тільки тепер уважно приглянулися Іванові Лукичеві. Він був жовтий, як віск, а руки йому трусилися.
Примечания
1
Згідно тодішньої преси, епідемія холери на Волині лютувала також у 1848 р.
2
Трембецький Станіслав (1739–1812) – придворний поет останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського. Писав байки, сатири, оди, поеми, панегірики. Автор поеми «Софіївка».
3
Залеський Юзеф Богдан (1802–1886) – польськомовний поет-романтик, для якого Україна і її люд стали предметом любові і ностальгії.
4
Мальчевський Антін (1793–1826) – польськомовний поет-романтик. Походив з Волині. Автор поеми «Марія. Українська повість».
5
Гощинський Северин (1801–1876) – польськомовний поет-романтик. Родом з України. Найвидатніший його твір – поема «Канівський замок», в якій описані часи гайдамаччини.
6
Падура Томаш (1801–1871) – польськомовний та українськомовний поет. Вивчав і використовував у своїй творчості український фольклор.
7
Пйотровський Константин – польськомовний поет і перекладач. Автор виданого в 1836 р. у Бердичеві збірника віршів.
8
У 1820 р. царський уряд заборонив діяльність єзуїтів у Росії.
9
Фактор – посередник, від лат. factor – той, хто виконує.
10
Теокріт (кінець ІV ст. – перша пол. ІІІ ст. до н. е.) – старогрецький поет, заснував жанр ідилії. Окремі його твори переклав поет Симон Шимонович (1558–1629) – польсько-український поет-гуманіст, який мешкав у Львові.
11
Геснер Соломон (1730–1788) – швейцарський поет і художник‚ автор збірників «Ідилії» в прозі (1756) і «Вірші» (1762).
12
Нікітрон – один з восьми злих духів, імена яких: Ярон‚ Ірон‚ Кітрон‚ Нікітрон, Фарон, Фаразон‚ Лідон, Столідон.
13
Галчинець – село неподалік Бердичева.
14
Балабайка – інструмент з чотирма струнами, формою подібний до торбана.
15
Хорт – «Народ український має велику симпатію до полювання з хортами. Рідко можна побачити діда, який у себе не тримає хорта». (Примітка автора.)
16
Богдан Ружинський – гетьман козацький, прозваний у народі «лицарем у чорному оксамиті» через своє жалобне вбрання, яке постійно носив у пам’ять про сестру й матір, полонених татарами.
17
Коденька – «річечка, що пливе через Галчинець». (Примітка автора.)
18
Чапля на блакитному полі – герб родини Топчевських.
19
Рушили в поле – давній вираз, тотожний «рушити до бою».
20
Солотвин – «село за півмилі від Галчинця». (Примітка автора.)
21
Царина – «рівчак, що відмежовує лани один від одного або від дороги чи сіножаті. Сільська громада повинна була завше стежити за тим, щоб такі рівчаки не заростали й не осипалися». (Примітка автора.)
22
Журбинці – село поблизу Галчинця.
23
Сукуриха – «Та легенда настільки вкоренилася у народній вірі, що всі галчинецькі мешканці переконані були в тому, що їх ніколи жодна зараза не сягне. Цікаво, навіть, коли в 1830 році холера ґрасувала по всім околі, у Галчинцях не вмерла жодна особа. Воістину – віра творить чудеса». (Примітка автора.)
24
Священик Павло Немоловський – «90-кількалітній дідусь, уніат, був священиком на Запоріжжі. Після зруйнування Січі став парохом у Галчинцях. Це була ходяча хроніка історії козацької, скарбниця легенд і пісень українського народу. Мав спомини, писані власноручно, і книжку, церковним характером видрукувану, під назвою «Чорне Море», де були описані всі походи козацькі та житія кошових отаманів». (Примітка автора.) Очевидно, тут йдеться про книжку, писану церковним шрифтом від руки, бо такого друкованого видання нема ніде зафіксованого.
25
Таячка – потаємниця, подруга, якій можна все довірити.
26
Старий кіш зруйновано 1709 року, а осадились у Алешках 1712 р. (Примітка автора.)
27
Осадили Новий кіш на річці Підпольній 1735 року. (Примітка автора.)
28
Узять у неволю. (Примітка автора.)
29
Одрубати голову. (Примітка автора.)
30
Мірний – той, хто знає міру.
31
Щоборше – чимдуж.
32
Борзо – швидко.
33
Ресторація – ресторан.
34
Маринарка – кітель.
35
Яр – весна.
36
Почитав’єм – поважав.
37
Сметана села – вершки.
38
Френологія – теорія, що обстоює зв’язок між окремими частинами мозку і певними здібностями розуму. Герой твору, очевидячки, має на увазі щось инше.
39
Пікуй, Зелемінь – гірські вершини.
40
Заданя – уроки, наслані лихими людьми.
41
Фуяра – флояра.
42
Походня – смолоскип.
43
Хованець – виплеканий хатній чортик.
44
Спенцирок – жупан.
45
Мерва – трухлява солома.
46
Чоловічок – зрачок.
47
Пекнув – сказав «пек тобі!»
48
Ожеж – отже ж.
49
Реєнтій – регент.
50
Стрілити зизом – глянути скоса.
51
Ренський, або ринський – грошова одиниця за Австрії.
52
Бзина – бузина.
53
Луцаки – вихованці луцької семінарії.
54
Ласо учинилося – аж заздрість бере.
55
Пособкувати – поганяти волів вигуком «соб, соб».
56
Сонмище – натовп.
57
Повали – стелі.
58
Спрятків – меблів.
59
Умегали – утікали.
60
З великої пуги попричикали – з великого страху заціпеніли.
61
Заміть – заметіль.
62
Шпакуватий – сивуватий.
63
Назва повісті Ю. Крашевського «Останній з Сєкєржиньських» увійшла у приказку серед польської та галицької інтелігенції.
64
Простувати – спростовувати.
65
Лещик – дрібна конюшина.
66
Bonum publikum – громадське добро.
67
Наумович – відомий письменник і діяч-москвофіл.
68
Перепав – переважив.
69
Кляштор – монастир.
70
Рапт – викрадення.
71
Дараба – пліт зі зрубаних дерев.
72
Астамент – покруч від «тестамент», заповіт.
73
Догурити – зробити прикрість.
74
Стрик – стрийко, брат
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Антологія української фантастики XIX—ХХ ст.», після закриття браузера.
